Десять “благодійних” винаходів

Рейтинг десяти винахідників, яким не вдалось розбагатіти, не зважаючи на важливість їхніх винаходів.

Дуглас Енгельбарт, який помер у віці 88 років, не став багатієм завдяки винайденій ним комп’ютерній миші. BBC Україна пропонує список 10 винахідників, яким не вдалося заробити мільярди.

1. Світлодіоди

 

Коли в 1962 році Нік Холоняк винайшов перший практично застосовний світлодіод, він припустив, що коли-небудь цей пристрій замінить лампу Едісона. Колеги Холоняка вважали, що він гідний отримати Нобелівську премію, але він скромно сказав: “Було б безглуздо вважати, що хтось вам щось винен. Нам пощастило вже в тому, що ми живі”.

 

2. Самоклейні листки Post-It

 

Компанія 3M продає мільярди блокнотів з самоклейними листками-стікерами щороку, але творці блокнота не вважають себе багатими людьми. Це спільне творіння Спенсера Сілвера, який 1968 року розробив клей, що мав “властивість переміщуваності”, і Арта Фрая, який хотів, щоб закладки у збірнику його церковних гімнів не випадали з книги.

 

3. Автомат АК-47

 

Автомат Калашникова або АК-47 був створений під час Другої світової війни солдатом радянської армії Михайлом Калашниковим, коли він проходив курс лікування в госпіталі після отриманого в бою поранення. Калашников казав, що його винахід був створений для блага країни.

 

4. Сапфірова голка для грамофона

 

Марі Кіллік винайшла сапфірову голку для грамофона, але не змогла належним чином запатентувати її. Після довгих років судових розглядів вона практично нічого не заробила на своєму винаході. У 1958 році вона виграла позов проти компанії Pye, що виробляла грамофони, але вже наступного року жінка збанкрутувала.

 

5. Повітряна подушка

 

Сер Крістофер Кокерелл використовував пилосос і консервні банки, коли розробляв свої ідеї про транспорт на повітряній подушці. Перший прототип такого пристрою перетнув протоку Ла-Манш у 1959 році. Кокерелла посвятили в лицарі, але йому довелося протягом багатьох років добиватися виплати гідного гонорару від корпорації National Research Development Corporation.

 

6. Tetris

 

Російський програміст Олексій Пажитнов розробив гру Tetris спільно з колегами в Обчислювальному центрі Академії наук СРСР у 1985 році. Він почав отримувати доходи від гри лише 10 років потому, зареєструвавши компанію Tetris Company.

 

7. Заводне радіо

 

Нещодавно винахідник заводного радіо Тревор Бейліс сказав, що не може більше дозволити собі жити в своєму будинку на заході Лондона. Незважаючи на мільйони проданих радіоприймачів по всьому світу, компанія, з якою він починав бізнес, внесла невеликі зміни в конструкцію, після чого Бейліс втратив контроль над своїм винаходом і перестав отримувати свою частину від прибутку з продажів. “Більшість з нас займаються цим не заради грошей, а просто для кайфу. Я знаю, що, принаймні, я залишив свій слід в тому, що стосується радіо, заводних ліхтариків і багатьох інших речей, які я винайшов”.

 

8. Програвач караоке

 

Японський бізнесмен Дайсуке Іноуе заробляв на життя, граючи барабанщиком в ресторанній музичній групі. Група підігравала відвідувачам, що бажали заспівати. Одного разу він не міг прийти на виступ і записав свою партію на касету. Пізніше він зробив 11 програвачів караоке, які давав напрокат. Він не запатентував свій винахід і практично нічого на ньому не заробив.

 

9. MP3

 

Формат MP3 швидко став стандартом передачі музики в інтернеті. Німецький аспірант Карлхайнц Бранденбург почав роботу над проектом в 1980-і роки, але через брак коштів для розповсюдження програмного продукту його поширювали умовно безкоштовно.

 

10. Інтернет

 

І, нарешті, ніхто б не натрапив на цю статтю, якби не сер Тім Бернерс-Лі, який створив мережу, аби полегшити роботи вчених, які працювали в європейській науково-дослідницькій лабораторії при Європейському центрі ядерних досліджень. За його словами, успіх швидкого поширення його винаходу був у тому, що він був безкоштовним. Не всі винахідники ставлять перед собою мету заробити гроші, скоріше, вони прагнуть зробити щось для суспільної користі, каже Тіллі Бліт з Музею науки в Лондоні. “Ми часто дивимося на комерційну складову, але, як правило, комерційний продукт містить в собі розробки людей і уряду. Якщо взяти за приклад iPhone, можна подумати, що він є творінням Стіва Джобса і компанії Apple. Але, якщо взяти такі важливі складові, як екран, мікрочіп і процесор, то можна з’ясувати, що їхня концепція з’явилася завдяки дослідженням, фінансування яких здійснював уряд”, – каже пан Бліт.

 

BBC Україна